Покровський жіночий монастир

Ця обитель починала не в Кривому Розі. Монастир розпочав свою історію 1995 року в селищі Романкове в межах Дніпродзержинська, а 1997 року його перевели до Кривого Рогу і розмістили в спеціально відведеному будинку за нинішньою адресою, де того ж року влаштували домовий храм святих Жон-Мироносиць¹. Відкриття в Кривому Розі датують травнем 1997 року — рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви, журнал № 17, за проханням єпископа Криворізького і Нікопольського Єфрема⁴. Виконком Криворізької міської ради передав для монастиря будівлю ліквідованого дошкільного закладу, і працею насельниць колишній дитячий садок перебудували на монастирський корпус⁴.

2000 року сестрам віддали ще одну занедбану будівлю колишнього дитячого садка — у селі Красна Балка Криворізького району; її відремонтували, перебудували на житловий корпус і відкрили при ньому храм на честь оновленої ікони «Споручниця грішних»⁴. Перше богослужіння там звершили 11 червня 2000 року, а рівно через вісім років, 11 червня 2008-го, храм освятив архієпископ Криворізький і Нікопольський Єфрем⁴. Скит має землю під городи, сестри тримають господарство⁴; монастиреві він належить і сьогодні³.

Того ж 2000 року на території обителі поставили Поклонний хрест на честь двохтисячоліття Різдва Христового, а 14 липня 2003 року його освятив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир під час архіпастирського візиту до Криворізької єпархії⁴. 2004 року в монастирі звели дзвіницю, збудували готель для прочан, упорядкували ігуменський корпус, спорудили гаражі, майстерню і дві котельні та посадили сад⁴.

Улітку 2005 року почали будувати новий монастирський храм на честь Покрова Божої Матері, а восени заклали капсулу в його основу^{1, 4}. 14 жовтня 2012 року, на свято Покрова, головний собор обителі освятив архієпископ Єфрем у співслужінні єпископа Дніпродзержинського і Царичанського Володимира та єпископа Кременчуцького і Лубенського Миколая⁴. Нині в монастирі подвизається тридцять дев'ять насельниць — п'ять схимниць, шістнадцять монахинь і дванадцять інокинь⁴. Крім богослужбового послуху, сестри займаються іконописом і шитвом, випікають просфори, виконують ремонтні та господарські роботи⁴; особливість обителі — Неусипаєма Псалтир, яку читають цілодобово⁴. Монастир утримується з пожертв і господарської діяльності та провадить благодійну діяльність для безхатніх і незаможних⁴. Храмові свята — Покров Пресвятої Богородиці 1 (14) жовтня і пам'ять святих Жон-Мироносиць².