Різдва Богородиці чоловічий монастир
49.421300, 32.090769
- документ про призначення на посаду:
Журнал № 40 засідання Священного Синоду УПЦ від 08.05.2012 року
Обитель у Черкасах почалася не з монастиря, а з подвір'я іншого монастиря. 9 квітня 1901 року черкаські міщани Іван Кривокобильський і Стефан Ромодан подали до Священного Синоду прохання прийняти в дар належну їм землю під будівництво в Черкасах подвір'я і церкви — саме на честь Казанської ікони Божої Матері1. Указом Синоду від 3 травня 1901 року за № 2956 справу передали Київській духовній консисторії, і йшлося в ній про каплицю та подвір'я Жаботинського Свято-Онуфріївського монастиря1.
Дозвіл дав імператорський указ від 11 серпня 1902 року за № 2003 на ім'я Феогноста, митрополита Київського і Галицького: Жаботинському монастиреві дозволялося влаштувати в Черкасах подвір'я і церкву, а на подарованій землі звести дім, в одній половині якого була б тимчасова каплиця, а в другій — житло для братії1. Земля лежала на Бульварній вулиці1. 6 березня 1903 року міська дума ухвалила прирізати ще близько чотирьох тисяч квадратних сажнів, а церква на той час стояла вже наполовину зведена1.
Освячення призначили на 5 листопада 1906 року за старим стилем1 — 18 листопада за новим2. Чин великого освячення Казанського храму і монастирського подвір'я звершив вікарій Київської єпархії єпископ Чигиринський Платон (Рождественський)2.
На 1909 рік подвір'я мало власної землі 1 908 квадратних сажнів — 1 133 від жертводавців і 675 від міської управи — та ще орендовану1. В описі будівель значаться кам'яна церква завдовжки 33 і завширшки 14 аршин, два братські корпуси, дім для прочан, стайня з двома коморами і кам'яний погріб із сараєм угорі1.
У лютому 1923 року монастир і подвір'я скасували рішенням Київського ліквідкому, а будівлі й майно реквізували на користь держави1. За радянської влади обитель була закрита2.
У період німецької окупації богослужбове життя на залишках обителі дозволили відновити2. Під храм пристосували приміщення братської трапезної й освятили його на честь Різдва Пресвятої Богородиці — на пам'ять про храм, що стояв у районі колишнього Сінного ринку і був зруйнований при відступі радянських військ 1941 року2.
13 липня 2006 року Священний Синод Української Православної Церкви благословив перетворення чоловічого монастиря на честь Різдва Пресвятої Богородиці в Черкасах на жіночий4. Обитель і далі йменується чоловічою — так називає її власний сайт монастиря3.
Своє заснування обитель відлічує від 1906 року: 18 листопада 2020 року вона відзначала сто чотирнадцяту річницю2. Той самий день стоїть у її переліку шанованих свят як день заснування обителі, храмовим святом лишається Різдво Пресвятої Богородиці 21 вересня, а Казанську ікону, якій присвятили перший храм подвір'я, там згадують двічі на рік3.
Показати джерела
- 1. «История монастыря Рождества Пресвятой Богородицы» (офіційний сайт). Монастир Різдва Пресвятої Богородиці, м. Черкаси (колишній сайт обителі) (дата звернення: 2026-08-30)
- 2. «Наш монастир відзначив річницю свого заснування» (офіційний сайт). Монастир Різдва Пресвятої Богородиці, м. Черкаси, 2020 (дата звернення: 2026-08-30)
- 3. «Шановані свята обителі» (офіційний сайт). Монастир Різдва Пресвятої Богородиці, м. Черкаси (дата звернення: 2026-08-30)
- 4. Священний Синод Української Православної Церкви. «Журнал № 33 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 13 липня 2006 року» (церковний документ). sinod.church.ua, 2006 (дата звернення: 2026-08-30)
- Журнал № 40 засідання Священного Синоду УПЦ від 08.05.2012 року
- Журнал № 33 засідання Священного Синоду УПЦ від 13.07.2006 року
- Журнал № 39 засідання Священного Синоду УПЦ від 27.12.2002 року
