На честь вмч. Іоана Сочавського жіночий монастир

Жіночий монастир на честь великомученика Іоана Сочавського стоїть на пагорбі Слатіна, що на південній околиці смт Красноїльськ Чернівецької області, і належить до Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви^{6, 7}. Назву пагорбові дала солона вода тутешніх криниць².

Про початок обителі джерела подають різні дати. Власний сайт монастиря відносить її заснування на околиці Красноїльська до 1995 року, а закладення - до 1996-го¹. Репортаж румунської церковної газети, записаний на місці зі слів ктитора, каже, що обитель стоїть на Слатіні від 1998 року, а будівельні роботи почалися 1999-го².

Землю під обитель - три гектари орного поля на вершині пагорба, де доти сіяли пшеницю, - виділила місцева влада, а згодом монастир дістав ще 9,4 гектара². Маючи дозвіл на землю, ктитор від 1996 року готував документацію на будівництво, і спорудження храму дозволило міністерство у справах культів у Києві². Саму справу благословив Онуфрій, тодішній архієпископ Чернівецький².

Першим збудували чернечий корпус²; власний сайт обителі відносить його завершення разом із домовою церквою до 2000 року¹. У 2002 році домовий храм в ім'я великомученика Іоана Сочавського освятили, і на освяченні разом із митрополитом Онуфрієм були архієпископ Тернопільський Сергій та єпископ Єдинецький і Бричанський Доримедонт із Республіки Молдова².

Того ж 2002 року до обителі прийшли перші насельниці¹, і від освячення домового храму тут почалося богослужбове й чернече життя².

Великий храм на честь Преображення Господнього власний сайт обителі датує закладенням 2004 року¹, а румунський репортаж відносить початок робіт до 2005-го². Храм має 33 метри завдовжки і завширшки та 53 метри заввишки, і всю кладку виконали вручну, без кранів, аж до 2015 року².

На будівництві пішло 600 тонн цементу, 3 000 кубометрів цегли і 4 500 метрів бляхи, окрім заліза, води й піску та безоплатної праці людей з довколишніх сіл².

19 серпня 2015 року Предстоятель Української Православної Церкви митрополит Київський і всієї України Онуфрій освятив Преображенський храм обителі й звершив у ньому Божественну літургію, а наприкінці богослужіння освятив плоди та монастирське джерело³.

Питної води на будові бракувало, бо вода в криниці на монастирському подвір'ї солона². У 2016 році її підвели від джерела за два кілометри вище за течією, а на подяку за це біля підніжжя пагорба звели каплицю на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело»².

5 лютого 2024 року, у день пам'яті святителя Павлина Милостивого, єпископа Ноланського, митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій освятив нижній приділ обителі в ім'я цього святого⁵. Йому співслужили архієреї Української Православної Церкви, намісник румунського монастиря Путна, настоятелі монастирів та духовенство Чернівецько-Буковинської єпархії і Румунської Православної Церкви⁵.

Нижній храм розписують у візантійському стилі². При вході до нього стоять ікона Преображення Господнього, подарована прокурорами з Харкова, та ікона великомученика Іоана Сочавського, писана в румунському монастирі Путна². Обабіч в'їзду до обителі - могили трьох спочилих насельниць².

Богослужбовий день обителі складають сім добових служб і Літургія². Окремим правилом громада щодня читає Ісусову молитву вголос, по черзі². Служби правлять двома мовами - румунською та церковнослов'янською, - а спів у монастирі візантійський, і по нього приїздять вірні навіть із Чернівців².

У 2022 році в обителі жили одинадцять насельниць; вони куховарять, порають город і збирають трави на природні суміші². Влітку до монастиря приїздять діти - здебільшого з Красноїльська, але й з інших сіл, - які живуть тут як у таборі, поєднуючи монастирський побут із молитвою².

Обитель має сталі зв'язки з монастирями по той бік кордону. 19 серпня 2018 року, на Преображення, тут разом із митрополитом Чернівецьким і Буковинським Мелетієм служив єпископ Сороцький Іоан, із благословення митрополита Кишинівського і всієї Молдови Володимира; на святковій Літургії були ігумені цієї обителі та трьох румунських монастирів, а після служби освятили виноград⁸.

Престольні свята 2022, 2023 і 2025 років обитель відзначала за участю духовенства, ігумень і черниць Румунської Православної Церкви^{6, 4, 7}. У 2023 році свято звершили у Преображенському храмі, і наприкінці богослужіння освятили виноград, яблука та інші плоди⁴.

Напередодні свята великомученика Іоана Сочавського вірні Буковини йдуть до обителі пішою процесією зі Сторожинця - близько тридцяти кілометрів⁹.