На честь Іверської ікони Божої Матері жіночий монастир

Біля Донецька, за благословенням митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона, у квітні 1997 року заклали камінь під храм на честь Іверської ікони Божої Матері, з якого згодом виріс однойменний жіночий монастир; поряд планували відкрити православний цвинтар¹. Власний сайт обителі відносить спорудження цього храму до кінця 1990-х років і підтверджує, що цвинтар при ньому облаштували².

У 1999 році зі Святої Гори Афон до храму привезли список Іверської ікони Божої Матері². За єпархійною газетною заміткою 2007 року, ця ікона понад півроку йшла хресною ходою від храму до храму, і кінцевим пунктом її мандрів став саме цей храм³.

У жовтні 2000 року храм і прилеглу територію перетворили на подвір'я Свято-Миколаївського монастиря в селі Микільське Донецької області¹. 21 грудня 2001 року Священний Синод Української Православної Церкви журналом № 26 благословив відкриття жіночого монастиря на честь Іверської ікони Божої Матері в місті Донецьку⁴; власний сайт обителі теж відносить постання самостійної обителі до 2001 року², а окрема історична сторінка єпархії називає 2002 рік¹.

Першими насельницями новоутвореного монастиря стали сестри Свято-Касперовського монастиря із селища Грузько-Ломівка під Макіївкою на чолі зі старшою монахинею Амвросією, які переїхали на нове місце проживання за благословенням¹.

Станом на 2004 рік комплекс будівель обителі складався з храму з дзвіницею, житлового корпусу та господарських споруд; 2005 року звели альтанку, 2007 року розпочали будівництво другого житлового корпусу, а протягом 2008-2011 років розширили вівтарну частину храму².

26 жовтня 2007 року Божественну літургію в храмі очолив митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон у співслужінні з єпископом Горлівським і Слов'янським Митрофаном та духовенством міста³. У своєму архіпастирському слові владика Іларіон відзначив, що особливість цього храму - в тому, що він стоїть біля некрополя, який на той час був єдиним у місті місцем поховання православних християн³.