Георгіївський чоловічий монастир

Обитель на горі Осуй почалася з наміру однієї людини: 1992 року пастух Іван Штефура вирішив звести тут невеликий будинок і каплицю, а голова сільради Іван Цубера виділив для цього землю¹. У 1992—1993 роках на цьому місці спорудили храм святого великомученика Георгія Побідоносця¹. Монастир належить до Хустської єпархії Української Православної Церкви й стоїть у селі Крива на вулиці Кубинця⁸.

Далі будували майже безперервно. 1997 року звели корпус келій, до якого прилягає домовий храм святої великомучениці Варвари; 30 березня 1999 року, як свідчить сам монастир, відкриття обителі благословив Священний Синод Української Православної Церкви; у 1998—2003 роках постала дзвіниця з храмом-каплицею святої мучениці Лідії всередині; 2003 року монастир будував другий корпус, а згодом в обителі спорудили храм святої рівноапостольної Марії Магдалини¹.

Храми обителі видно з її свят: пам'ять великомученика Георгія Побідоносця — 23 квітня (6 травня), великомучениці Варвари — 4 (17) грудня, мучениці Лідії — 23 березня (5 квітня), рівноапостольної Марії Магдалини — 22 липня (4 серпня), а святкування на честь ікони Пресвятої Богородиці «Пантанасса» («Всецариця») — 18 (31) серпня². 4 серпня 2026 року, у день пам'яті Марії Магдалини, святкову Божественну літургію в монастирі очолив правлячий архієрей Хустської єпархії у співслужінні двох вікарних архієреїв, братії обителі та духовенства єпархії⁶.

Серед шанованих святинь монастиря — ікона Божої Матері з сонмом святих, яких обитель шанує своїми небесними покровителями; її написали волинські іконописці й подарували монастиреві 2003 року, тоді ж благословивши звершувати місцеве святкування на її честь 3 листопада³. Того ж року обитель отримала частку мощей великомученика Георгія Побідоносця, 2004-го — ікону великомучениці Варвари з часткою мощей, а 2008 року архімандрит привіз із Ватопедської обителі на Афоні список образу Божої Матері «Всецариця»³. Зберігається тут і плащаниця віком понад півтораста років, яку принесла в монастир удова з Дубового³.

Монастир має власні скити: Свято-Серафимівський, заснований 2000 року в селі Розтоки Рахівського району; Покровський — 2007 року в селі Колодне Тячівського району; і скит ікони Пресвятої Богородиці «Прусіотисса», заснований 2010 року в Тячівському районі, чиєю шанованою святинею є список цієї ікони з Греції⁴. У власному переліку монастирів Хустська єпархія подає Покровський скит саме як скит Георгіївського монастиря, з окремим скитоначальником⁵.

Богослужбовий день тут довгий: у неділі та свята — утреня о пів на восьму, Літургія о пів на одинадцяту, о п'ятій вечора вечірня і утреня; у будні Літургія о шостій ранку, а вечірнє богослужіння о шостій вечора⁷.