Успенський Низкиницький чоловічий монастир

Успенський Низкиницький чоловічий монастир стоїть у селі Низкиничі на Волині. Село відоме з XV століття як володіння вельмож Киселів, які звели тут дерев'яний замок і оточили його земляними валами. 16 вересня 1643 року Адам Кисіль заснував у Низкиничах монастир Покрови Пресвятої Богородиці й передав йому замок із навколишніми землями; серцем обителі став кам'яний храм, який датують першою половиною або серединою XVII століття¹.

Засновник монастиря належав до вищої еліти Польської держави й лишився при цьому православним; він був щедрим благодійником Церкви й твердо обстоював її права перед польською владою¹. У 1653 році Адам Кисіль помер і був похований у монастирському храмі, у приділі великомученика Георгія Побідоносця¹.

До 1690 року обитель процвітала, а далі зазнавала утисків від вельмож Догиллів-Циринів, які заволоділи частиною Низкиничів, і була обернена в унію. Наприкінці XVIII століття монастир збіднів: у 1796 році головний храм став православною парафією, а сам монастир діяв до скасування в 1837 році¹.

У 1961 році головний храм закрили, а в 1962 році до нього вдерлися богоборці: осквернили вівтар, розкрили саркофаг Киселя, розкидали останки й повалили на підлогу його надгробну статую, від чого вона розкололася. Коли про це стало відомо в Москві, для розслідування прислали спеціальну комісію¹. У 1969 році храм знову відкрився для богослужінь, і львівські реставратори відродили тутешні пам'ятки старовини¹. У 1987-1994 роках настоятелем храму був священник Павло (Лебідь)¹. 28 жовтня 1997 року Священний Синод Української Православної Церкви благословив відродження при храмі чернечої обителі¹.

Монастир і досі оточують залишки валів замку Киселів - вони утворюють квадратний контур з виступами на кутах, а всередині лежить квадратна в плані садиба обителі, обведена кам'яною огорожею. У південній ланці огорожі, біля західного кута, стоїть двоярусна дерев'яна дзвіниця з ворітьми в нижньому ярусі, яку датують другою половиною XVII століття. У центрі - хрещатий у плані п'ятиверхий храм Успіння Пресвятої Богородиці, колишній Покровський, який визнають видатною пам'яткою українського зодчества. В інтер'єрі, на південно-західному куті, - надгробок Адама Киселя: поколінна статуя вміщена у склепінчастій ніші, обрамленій орнаментом з елементами військової символіки, а в склепі під храмом спочиває давня олов'яна труна з його останками².

Північну грань садиби утворює братський корпус, зведений до 2003 року; у його східній частині того ж року освятили храм великомученика Георгія Побідоносця². Копію давнього Холмського образу Божої Матері написали спеціально для обителі й привезли сюди 21 вересня 2003 року³. У 2010 році на березі озера поблизу монастиря звели типову історичну українську хату, а в 2011 році відкрили в ній монастирський Музей старовини й народного побуту; чимало експонатів дозволено брати до рук, а ткацький верстат у ньому налаштований і його показують у роботі⁴.