Стрітенське жіноче подвір'я

Стрітенське жіноче подвір'я Троїцького Густинського жіночого монастиря діє в місті Прилуки на Чернігівщині, у будівлі Стрітенського собору^{1, 3}.

Нову муровану теплу церкву заклали на Базарній площі Прилук 1883 року коштом шістдесяти тисяч рублів золотом, у пам'ять імператора Олександра II; будівництво завершили 1889 року, і чималу заслугу в ньому мав міський голова Іван Васильович Дедин, жертводавець і клопотальник за храм¹. Клірова книга Полтавської єпархії за 1902 рік також фіксує завершення храму 1889 роком¹.

Собор - тринефна мурована базиліка на цегляному фундаменті площею 415,81 кв. м, з вівтарем 65,24 кв. м і молитовною залою 312,57 кв. м¹. Мешканець міста Кислий пожертвував собору ікону Стрітення Господнього в срібній ризі з позолотою¹. Храм має два престольні свята - Стрітення Господнього та Введення в храм Пресвятої Богородиці¹.

5 липня 1929 року із собору зняли хрести за постановою окружного виконавчого комітету від 12 квітня того ж року, а будівлю передали місту під музей та книгозбірню¹. У 1930 році, після ліквідації округів, у щойно закритому соборі розмістили перейменований краєзнавчий музей¹.

У вересні 1941 року, за німецької окупації, парафіяльна громада на чолі зі священником Петром Каменецьким домоглася дозволу відкрити собор до Різдва, і 7 січня 1942 року в оновленому храмі відновилися богослужіння; служили отці Петро Каменецький та Леонід Туницький¹.

Отця Петра Каменецького, який народився 1887 року в селі Петрівка і закінчив Полтавську духовну семінарію, радянська влада репресувала двічі - у 1930 та 1944 роках, вдруге засудивши військовим трибуналом до десяти років позбавлення волі; реабілітували його 1991 року¹. Останнім настоятелем собору перед новим закриттям був протоієрей Григорій Стефанович Павлось, 1900 року народження, який до прийняття сану працював інженером-електриком і помер 1978 року¹.

У 1960 році Стрітенський собор знову закрили і передали під краєзнавчий музей. Під час тогочасних ремонтних робіт у соборі влаштовували підвал і на значній глибині натрапили на давнє річище, засипане цеглою, а в перемішаному над ним ґрунті виявили археологічні знахідки - вироби з гутного скла та кераміку різних періодів, від домонгольських часів до кінця XIX століття¹.

Тоді ж із собору зняли ковану металеву огорожу, внутрішній простір перебудували на два поверхи, а два хрести на фасаді заступили портретами Карла Маркса і Володимира Леніна¹.

Новий відлік розпочався у квітні 2007 року, коли рішенням сесії міської ради собор передали Троїцькому Густинському монастирю; за монастирем подвір'я значиться з 2008 року^{1, 2}. 17 жовтня 2009 року храм відкрили для парафіян - того самого дня місто відзначало 115-річчя свого краєзнавчого музею¹.

У січні 2016 року в соборі, з благословення архієпископа Ніжинського і Прилуцького Іринея, відбулася місіонерська зустріч єпархіальної молоді⁴. 15 лютого 2022 року, на свято Стрітення, Божественну літургію в соборі звершив митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, який привітав сестер обителі та парафіян⁵.